В повестке - творческий застой
И пересох родник бумажный,
Творец измучился от жажды
И попросился на постой,
И недовольный, и пустой,
Не удовлетворен собой.
Скажи, неужто же напрасно
Идешь пустыней средь земли?
Она играет на контрасте
С водой, лесами и людьми,
И гасит бытовые страсти,
Но обостряет нерв любви.
Когда намучишься довольно,
Опять ты выйдешь на раздолье -
Потоки вод и пенье птиц,
Оазис, где упавши ниц,
Ты пьёшь с колен живую воду
И оживаешь от природы.
Да здравствует любой застой,
Что возвращает всему цену!
Свободу ценишь после плена,
Когда намаявшись с лихвой,
Ты рад глотку воды живой,
И насладишься переменой!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
